Слава Ісусу Христу!
Увага - люди будьте пильні!
У селі Балівка, Дніпропетровського району, забовванів -
"привид" червоного фашизму. Нещодавно в означеному селі відновлено, сільською владою, пам`ятник червоному людожеру - Лєніну (його зруйнувала в "пень" у 2004р. небайдужа молодь з ВО "Тризуб" ім. С. Бандери). Що б то мало значити? Напевно сільрада, як нащадок тоталітарного "світлого минулого", намагається реставрувати, чи краще було б сказати: побудувати, комуністичний рай - в окремо взятому селі... Увесь той бардак, бо порядком, той, політичний стан в Україні назвати не можна, бере свій початок від небажання влади позбутися того, "старого потертого кожуха" - радянської системи, місце якої на смітнику історії, на тому звалищі, звідки вороття вже немає. Але, як бачимо: "їх паровоз вперед летить - в комуні "остановка". Давно, ще 1991 році, мала бути люстрація влади і вже нині ми мали б таку Державу, про яку мріяли і виборювали наші "прадіди Великі". Так, ми, як християни маємо бути милосердні, як і Господь наш милосердний, але ж не до зла. Бо полюбивши Добро, ми маємо за обов`язок зненавидіти зло, а ми, здебільша, дивимося на те зло, якого так багато серед нас, крізь пальці, і не робимо нічого, щоб те зло "видалити з поміж себе". Навпаки прикриваємося божими чеснотами - лагідності і милосердя, щоб нічого не робити... В нас що така куца пам`ять, щоб не пам`ятати свій святий обов`язок у поборюванні зла. Невже нам кортить виглядати "білими і пухнастими", на фоні того зла і баззаконня, яке ми щодня довкола себе бачимо. А бачимо, якщо у світлі Христової науки перебуваємо, - якщо ж ще ні, - то ми теж "у темряві, і куди йдемо не знаємо, бо пітьма нам заступила очі". То ж не треба себе, та й інших, дурити, - що ми християни. Тобто ті, Його учні, які слухають слово Боже і виконують його. Така, наша спільна байдужість, призвела свого часу, до дуже сумних наслідків, як то: декількасотрічна бездержавність української нації, голодомори, геноцид, етноцид, лінгвоцид та інші види зла… То ж запитаймо самі-себе: «Якщо таке наше світло - то яка ж та темрява?»
З повагою і благословенням р. Б. Андрій.
__________________
Наша основна мета - наближення до Бога!
(С. Бандера)